Маркування шпильок: правила, вимоги та розшифровка позначень

Шпильки – це різьбові стержні, які використовують для з’єднання деталей у будівництві, машинобудуванні, монтажі обладнання та металевих конструкцій. Щоб спростити вибір і забезпечити контроль якості, застосовується маркування шпильок.

Навіщо потрібне маркування шпильок

Основні завдання маркування:

• швидка ідентифікація виробу за розмірами та характеристиками;
• правильний підбір під навантаження;
• підтвердження відповідності ГОСТ, ДСТУ або ISO;
• зручність при прийманні й монтажі.

Якщо шпилька не має маркування, складно визначити матеріал і клас міцності, що може призвести до помилок під час експлуатації.

Нормативна база в Україні

В Україні діють як власні ДСТУ, так і гармонізовані міжнародні стандарти ISO/DIN. Найчастіше застосовують:

• ДСТУ ISO 898-1 – механічні властивості шпильок і болтів, класи міцності;
• ДСТУ EN 14399 – шпильки та болти для високоміцних з’єднань;
• ДСТУ EN 15048 – немарковані конструкційні кріпильні вироби;
• ДСТУ ISO 4759-1 – допуски та відхилення розмірів;
• ДСТУ ISO 4017 / 4026 / 4032 – метрична різьба, геометрія та позначення.

На практиці в Україні досі можна зустріти маркування шпильок ГОСТ (державний стандарт, що діяв у СРСР), але все частіше виробники переходять на систему ДСТУ та ISO.

Стандарти DIN для шпильок

У міжнародній практиці також широко застосовуються німецькі стандарти DIN, які гармонізовані з ISO та ДСТУ. Найпоширеніші:

• DIN 976-1 – шпильки різьбові метричні, загальні вимоги;
• DIN 939 – шпильки з вгвинчуваним кінцем;
• DIN 940 – шпильки з вгвинчуваним і різьбовим кінцем під гайку;
• DIN 835 / DIN 938 – шпильки з різьбою на обох кінцях різної довжини;
• DIN 939 / DIN 975 / DIN 976 – для будівельних та машинобудівних з’єднань.

В Україні шпильки часто маркуються одразу за кількома системами – наприклад:

Шпилька М12×100, 8.8, DIN 976-1 / ДСТУ ISO 898-1.

Це означає, що виріб відповідає як міжнародному стандарту DIN, так і українському ДСТУ, що зручно для імпорту та експорту.

Що включає маркування шпильок

Маркування містить таку інформацію:

• тип і розмір різьби – наприклад, шпилька М8×60 (М – метрична, 8 мм – діаметр, 60 мм – довжина);
• клас міцності – 4.8, 5.8, 8.8, 10.9, 12.9;
• матеріал – вуглецева або легована сталь, нержавійка, латунь тощо;
• покриття – цинк, гаряче цинкування, фосфатування;
• посилання на стандарт – наприклад, ДСТУ ISO 898-1.

Приклад маркування шпильки

Запис:

Шпилька М10×80, клас міцності 8.8, ДСТУ ISO 898-1, сталь 35, цинк

Розшифровка:

• діаметр різьби 10 мм, довжина 80 мм;
• матеріал – сталь 35;
• клас міцності – 8.8 (відповідає високій надійності);
• захисне покриття – цинк;
• виготовлено відповідно до ДСТУ ISO 898-1.

Класи міцності шпильок

Клас міцності – це основний показник, що визначає здатність шпильки витримувати навантаження. Він позначається у вигляді числового коду, наприклад 4.6, 5.8, 8.8, 10.9, 12.9.

• 4.6 – стандартні кріплення для невеликих навантажень, побутові та допоміжні конструкції.
• 5.8 – універсальні шпильки середньої міцності, застосовуються у будівництві.
• 8.8 – найпоширеніші у машинобудуванні та монтажі металоконструкцій, забезпечують високу надійність.
• 10.9 – для відповідальних вузлів із підвищеними навантаженнями.
• 12.9 – надміцні шпильки, використовуються у важкому машинобудуванні та там, де потрібна максимальна стійкість.

Чим вищий клас міцності, тим більше навантаження витримує шпилька,

Де наноситься маркування

В Україні практикується нанесення маркування:

• на торець шпильки (якщо дозволяє розмір);
• на бирку чи етикетку упаковки;
• у супровідні документи (сертифікат відповідності, паспорт виробу).

Для дрібних шпильок позначення частіше ставлять лише на тару та в документацію.

Відмінності маркування шпильок за ДСТУ і ГОСТ

В ДСТУ застосовується міжнародна система ISO, тоді як ГОСТ – радянська класифікація.

Позначення класів міцності збігається, але допуски та вимоги до випробувань можуть відрізнятися.

Для будівництва в Україні обов’язково потрібен сертифікат відповідності ДСТУ чи ЄС.

FAQ: поширені питання про маркування шпильок

Яке маркування обов’язкове для шпильок?

– Мінімум: діаметр, довжина, клас міцності та стандарт (ДСТУ/ISO).

Чим маркування ДСТУ відрізняється від DIN/ISO?

– В Україні використовують гармонізовані стандарти, тому маркування часто ідентичне DIN та ISO.

Чи можна використовувати шпильки без маркування?

– У відповідальних конструкціях – ні. Потрібні сертифікати й дані про клас міцності.

Маркування шпильок – ключ до правильного підбору та безпечної експлуатації кріпильних елементів. Воно допомагає визначити розмір, матеріал, клас міцності та відповідність стандартам. При купівлі шпильок завжди перевіряйте маркування на упаковці та вимагайте сертифікат відповідності – це гарантія якості та надійності з’єднання.